Анна Ахматова: біографія, літературна діяльність

Зміна епох і світові війни, блокада Ленінграда і арешт єдиного сина — все це лягло на плечі Анни Ахматової. Доля великої поетеси була важкою і мінливою, але одне було незмінно: вона ніколи не переставала писати вірші.

Біографія та особисте життя поетеси

Хто така Анна Ахматова? Анна Ахматова — відома російська поетеса Срібного століття, літературознавиця і перекладачка. Вона була номінована на Нобелівську премію з літератури.

Дитинство та освіта

Де народилася Анна Ахматова? Народилася Анна 1889 року під Одесою в сім’ї потомственого дворянина. Андрій Горенко, батько майбутньої поетеси, був відставним флотським інженером. Мати Інна Еразмівна займалася господарством і домом. Крім Анни, в сім’ї було шестеро дітей.

Дівоче прізвище Анни — Горенко. Батько боявся, що дочка зганьбить сім’ю своїми поетичними пристрастями, тому ще в юному віці вона взяла собі творчий псевдонім — Ахматова.

Дитинство маленької Анни минуло в Царському Селі на околицях Петербурга. Вона вчилася читати за «Азбукою» Льва Толстого. Заговорила французькою, слухаючи, як учитель займався зі старшими сестрами, а свій перший вірш написала в одинадцять років. Відтоді вона не звертала з визначеного їй шляху і все життя писала вірші.

Анна змінила безліч місць навчання:

  • навчалася в Царськосельській жіночій гімназії;
  • закінчила київську гімназію і юридичне відділення Вищих жіночих курсів;
  • вступила на Вищі історико-літературні курси в Петербурзі.

Юна поетеса всією душею любила Петербург і називала його головним містом свого життя. Вона дуже сумувала за його вулицями, парками і Невою, коли довелося виїхати до Києва через розлад у родині — її батьки розлучилися.

Особисте життя

Ця статна жінка мала дивовижну владу над чоловіками. У неї було три офіційні чоловіки, проте жоден шлюб не можна назвати щасливим.

Відомий поет Микола Гумільов закохався в Ахматову з першого погляду. До моменту їхнього спілкування він написав уже безліч віршів, його публікували і визнавали в літературних колах.

Анна і Микола одружилися. Чоловік ввів Ахматову в літературні кола Санкт-Петербурга. Спочатку всіх вразила її велична краса та ніс із горбинкою, а потім талант і внутрішня сила. Сам Микола не розумів такої популярності дружини. Він вважав її любовні вірші занадто пихатими.

У 1912 році народжується єдиний син поетеси — Лев Гумільов. Однак у неспокійному 1918 році подружжя розлучається. На той час Анна затьмарила своїм талантом навіть Миколу і стала однією з наймодніших поетес свого часу.

Друге заміжжя з Володимиром Шилейком Ахматова вважала фатальною помилкою. Вони з чоловіком швидко розлучилися, і поетеса вийшла заміж втретє за мистецтвознавця Миколу Пуніна. Їхнє особисте життя теж не склалося.

Важка доля

Доля Анни Ахматової схожа на захопливий роман, сповнений трагедій і переворотів. Неспокійним був час, у якому вона жила. І цей час залишив сильний «опік» у її долі:

  • 1921 року Миколу Гумільова розстріляли. Ахматова важко переживала смерть батька свого сина і людини, яка ввела її у світ поезії;
  • У 1938-му єдиного сина Анни засудили до п’яти років виправно-трудових таборів;
  • 1946 року творчість поетеси «розгромили» на черговому засіданні Спілки письменників;
  • 1949-го Левка Гумільова знову було засуджено, цього разу до десяти років позбавлення волі.

Стосунки між матір’ю і сином довгі роки залишалися напруженими. Лев вважав, що мама любила творчість понад усе на світі й не змогла пожертвувати нею заради рідного сина. Усі ці переживання і повороти долі залишили сильний відбиток на творчості Ахматової.

Як померла Анна Ахматова? Велика поетеса померла 1966 року у віці 76 років у підмосковному санаторії Домодєдово. До того моменту вона вже кілька років тяжко хворіла. Причиною смерті вважають серцеву недостатність.

Літературна діяльність

Чим відома Анна Ахматова? Вона увійшла в історію як одна з найвідоміших російських поетів Срібного століття, письменниця-літературознавиця, літературна критикиня і перекладачка.

Які найвідоміші вірші Анни Ахматової? Величезну славу принесли Ахматовій такі вірші:

  • «Я навчилася просто мудро жити»;
  • «Двадцять перше. Ніч. Понеділок»;
  • «Стиснула руки під темною вуаллю»;
  • «Не з тими я, хто кинув землю».

Творчий шлях і відомі вірші

Творчий шлях Ахматової, як і все її життя, був непростим і тернистим. Анна встигла застати славу і визнання за життя, але також зіткнулася із заборонами на свою творчість і цензурою.

Вперше один з її віршів опублікував Гумільов у своєму журналі «Сіріус» 1907 року в Парижі. Перші збірки поетеси «Вечір» і «Четки» вийшли кілька років потому. Збірка «Четки» мала особливий успіх у читачів, проте сама Ахматова в зрілі роки ставилася до неї скептично.

У передреволюційні роки Ахматова видала книжку «Біла зграя». Її тираж був дві тисячі примірників. На той час це був величезний успіх.

Із середини 1920-х поетесу відмовляються друкувати. Попередні її вірші визнають такими, що не відповідають новій комуністичній ідеології. Її книжки або не беруть до видавництв, або сильно видозмінюють під приводом цензури. Головний твір тих років, який вдалося надрукувати — збірка «Anno Domini MCMXXI».

У період, коли заарештували сина, Анна постійно носила йому передачі та блукала на околицях «Хрестів» — знаменитої ленінградської в’язниці. Про ці події вона написала свій знаменитий «Реквієм».

Наприкінці 1930-х у неї з’явилася можливість надрукувати нову збірку «З шести книг». У 1938 році справи покращилися — поетесу прийняли до Спілки письменників. Через кілька років Ахматову знову друкують. У світ виходить «Поема без героя». Про поетесу починає говорити весь світ.

Критик Р.Д. Тименчик підкреслює, що основне досягнення поетеси — величезна кількість читачів, серця яких Ахматова змогла завоювати в непростий час, у якому вона жила.

Особливості стилю

Анна Ахматова належить до поетів Срібного століття. Цією назвою позначають початок XX століття — період, коли активно розвивається російська поезія і зароджуються нові літературні стилі.

Ранню творчість поетеси відносять до акмеїзму. Акмеїсти проголошують предметність тематики й образів, точність слова. Ця течія стала відповідною реакцією на символізм. Ахматова разом із Гумільовим, Городецьким, Мандельштамом та іншими поетами оспівували конкретність і матеріальність літературних образів.

Багато хто звик вважати, що основна тема в поезії Ахматової — кохання. Однак вона також багато писала про патріотизм і суспільство.

На думку критика А.А. Хадзієвої, однією з головних причин успіху поетеси є її глибоке світосприйняття. Стиль викладу характеризується простотою, чіткістю та реалістичністю.

Особливістю лірики є напруженість, яка досягається поступовим підвищенням інтонації вірша. Чергування діалогів із монологами майже кінематографічно оживляє описувану дію.

Анна Ахматова — талановита жінка з непростою долею, яка змогла завоювати любов мільйонів людей по всьому світу. Вона стала символом любовної поезії початку XX століття. Її творчість зробила неоціненний внесок у розвиток російської літератури.

close