Оголошення Київ

Ветеринарна статистика говорить, що будь-який п’ятий чотириногий вихованець страждає від хвороб, що вражають вуха. При найменших проявах хворобливих симптомів, слід звернутися до ветлікаря за допомогою, тим більше якщо володар виявив коричневі виділення з вух у собаки.

Для постановки вірного діагнозу і призначення правильного лікування, потрібно проведення досліджень і педантичного огляду вихованця у фахівця. Не рекомендується займатися самолікуванням, так як це призведе до утруднення постановки діагнозу ветлікарем.

Причини виділень з вух у собаки

Основою коричневих виділень з вуха собаки може послужити травма або ж потрапляння води, отодектоз, реакція алергічного типу, грибкова або ж бактеріальна хвороба. Існує група ризику, в яку входять собаки, що мають довгі вуха, що звисають вниз, через що порушується нормальна повітряна циркуляція і з’являються коричневі виділення. Породи, що мають схильність до захворювань вух:

• сетер;
• такса;
• афганські хорти;
• бассетхаунды;
• спанієль.

Якщо у собаки тече з вуха, варто негайно звернутися до ветеринара, адже коричневі виділення можуть бути звичайної вушної сірої, що виробляється в дуже високій кількості або ж бути симптомом початку процесу запального характеру. Головними причинами виникнення виділень коричневого кольору вважаються:

1. Отодектоз (вушний кліщ) — захворювання, викликане дрібним паразитом, проникаючим в тіло тварини і обгрунтовується в вухах. Маленький кліщ харчується кров’ю і вушної сірої, прокушуючи ніжний покрив шкіри. В результаті діяльності паразита (слина кліща вважається сильним алергеном), з’являються маленькі тріщини на внутрішній стороні вільного краєчка вуха собак. Виділяється вушна сірка перемішується з лімфою і продуктами діяльності кліща, що призводить до появи вираженого аромату і рясним витікання з вушної раковини коричневого кольору.
2. Отит алергічного характеру-з’являється в результаті проникли в організм вихованця алергічних речовин, що розпізнаються імунною системою як чужорідні. При підвищенні проникності судинних стінок, клітини імунної системи проникають через тканинні структури, утворюючи нестандартні інфільтрати, запускаючи процеси запалення в вусі. Основою алергічного отиту у собак є-дуже висока чутливість до деяких харчових продуктів, медикаментозних засобів, засобів домашньої хімії або ж косметичних продуктів (шампунів і мила). В результаті запалення, вушної каналу собаки запалюється, доставляючи великий дискомфорт вихованцеві.
3. Грибковий отит-викликаний дріжджовими грибками роду Кандида або Малассезія, що знаходяться на поверхні покриву шкіри здорового вихованця регулярно. Під впливом декількох факторів, грибки починають посилено плодитися, приводячи до запальних процесів в вушному каналі. Отомікоз супроводжується нестандартним запахом з вушного каналу і рясними коричневими виділеннями.
4. Бактеріальний отит-викликається інфекцією, що розвивається в вушному каналі. Вуха тварини припухають, запалюються і стають гарячими на дотик. Після чистки вушного каналу, значні обсяги сірки накопичуються вже через кілька днів. Супроводжується отит бактеріального походження смердючим запахом, через гнійних виділень. Чи не раннє лікування бактеріального отиту може привести до часткової або повної втрати слуху і гнійного ураження очей.

Захворювання при виділеннях з вух і їх лікування

При появі відмінних ознак отиту у собак або ж поразки вушних кліщем, важливо вчасно звернутися до ветлікаря за допомогою.

За результатами досліджень фахівець призначить найбільш правильне лікування з урахуванням індивідуальних особливостей організму вихованця. Постановка діагнозу полягає в зборі анамнезу, що включає визначення сезонність початку отиту, зміни в поживному раціоні. Далі, доктор проводить фізикальне обстеження, отоскопію і огляд покриву шкіри на всьому тілі вихованця. Коричневі виділення з вух у собаки можуть бути сухими або вологими.

У першому варіанті, характер виділень говорить про вушному кліщі, а вологі коричневі виділення є свідченням розвитку стафілококової інфекції або ж дріжджових грибків.

Невід’ємним при постановці діагнозу вважається збір біологічного матеріалу – рідини в вусі собаки для подальших лабораторних досліджень. Це потрібно для визначення наявності або ж відсутності патогенної бактеріальної або ж грибкової мікрофлори, а ще ступеня чутливості до найрізноманітніших медикаментозних засобів. Рекомендується також здача аналізу крові для визначення загального і алергічного стану пацієнта.

Після постановки діагнозу, ветеринарний фахівець призначає відповідне лікування. Під час лікування вушного кліща, призначаються препарати у вигляді крапель, закопуються в обидва слухових проходи собаки, незалежно від ступеня ураження. Спеціаліст призначає індивідуальну дозування, виходячи з віку і загального стану організму вихованця. Найпопулярнішими ліками вважаються:

для того щоб лікувати отодектоз у вихованця, потрібно всеосяжний підхід з використанням мазей. Поряд з краплями застосовуються мазі для зовнішньої обробки, зігріті заздалегідь до +18 градусів. Найбільш широко використовуються мазі-Орідерміл, сірчана мазь, аверсіктіновая мазь, Амідель-гель. Мазі допомагають усуненню великих особин вушного кліща, але личинкову стадію не знищують. Завдяки цьому найкраще проводити додаткову обробку спеціалізованими мазями через 7-10 днів після первинних обробок.

Виникнення отитів у собак в результаті алергії, вимагає абсолютно іншого підходу-перш за все, потрібно виявити основний провокуючий фактор.

Лікування алергічного отиту в себе включає прийом кортикостероїдних препаратів, що дозволяють видалити процес запалення і зменшити відчуття болю.

Дуже часто для усунення появи вторинного зараження бактеріальною патогенною мікрофлорою, в курс лікування включаються протимікробні препарати. При початкових стадія алергічного отиту у собак, дуже часто використовують медикаментозні засоби, що блокують надмірну виробництво гістаміну-Тавегіл, Супрастин, Діахолін, що знімають свербіж, ліквідують набряк і гіперемію.

При грибковому ураження вушних каналів, слід визначити, що послужило основою зниження імунних сил організму і активізації грибкової мікрофлори. В іншому випадку, лікування не дасть хороших результатів, і грибковий отит з’явитися у собаки знову.

Для лікування отитів грибкової етіології повсюдно використовуються протимікозні медикаментозні засоби-Оріцін, Тресадерм в комбінуванні з протимікробними – цефтріаксоном і гентаміцином.

Лікування бактеріального отиту пов’язане з прийомом антибіотиків і іммунномоделірующіх засобів. Курс протимікробних засобів при гнійних отитах дає можливість не тільки видалити збудників захворювання, але також зняти запалення в органі і не допустити розвиток отитів середнього і внутрішнього вуха.

Терапія повинна призначатися виключно ветлікарем. Самостійне використання лікарських засобів, куплених в аптеці без консультації з професіоналом, буде причиною значних складнощів, що затягне видужувальний процес в результаті стертої картини проявів.

Профілактика захворювань вух у собак

Господарі довгошерстих порід собак повинні систематично вистригати шерсть в вушному проході у власного вихованця. Це дасть можливість збільшити повітряну вентиляцію в вусі.

Також деяким породам собак, рекомендується висмикувати волосся в вушному каналі. З метою попередження доведеться проводити регулярний огляд вушних раковин у вихованця, а ще якщо знадобиться робити чистку. Для догляду за вухами собаки, рекомендується застосовувати призначені саме для цього лосьйони і краплі.

Також не забувайте, що занадто часте проведення гігієнічних обробок в вухах небажано. В результаті постійної чистки вух, порушується природна мікрофлора вушного каналу, що призводить до сприятливих умов для розмноження патогенних мікроорганізмів.

Дуже важливий аспект-збалансований раціон харчування, збагачений вітамінними і добавками на мінеральній основі, що дає можливість закріпити імунні сили організму, запобігаючи розвитку гноєтворних мікроорганізмів.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.