Оголошення Київ

Владислав Крапівін — письменник, сценарист, поет, журналіст, лауреат премії Президента РФ — помер на 82-му році життя. Дізнайтеся факти з життя видатного літератора, прочитайте, яку спадщину він залишив прийдешнім поколінням.

Владислав Крапівін: біографія

1938 року в сибірському місті Тюмень у родині вчителів народився талановитий хлопчик, якому дали ім’я Владислав. Мати Ольга Петрівна і батько Петро Федорович ретельно приховували від молодшого сина, що до переїзду в Тюмень Петро Крапівін правив служби в православній церкві, але залишив сан через радянські репресії і став учителем.

Ще в дитинстві Крапівін, книги якого увійшли в культурну національну спадщину Росії, зрозумів, що здатний вигадувати цікаві історії. Хлопчик із задоволенням розповідав їх одноліткам. Уперше юний автор побачив власний вірш «Весна» у 18-річному віці на сторінках «Тюменського комсомольця».

Після закінчення шкільного курсу (1956) талановитий юнак поїхав до Єкатеринбурга, де пішов вивчати журналістику. Він успішно склав іспити в Уральський державний університет імені Горького. Будучи студентом, Крапівін:

• осягав майстерність письменника в літературному гуртку, керівником якого був редактор «Уральського слідопита»;
• працював у суспільно-політичному виданні «Вечірній Свердловськ»;
• практикувався в газеті «Комсомольская правда».

Крапівін, біографія якого нерозривною ниткою пов’язана з літературною творчістю, 1960 року опублікував перше оповідання. Публікація відбулася в «Уральському слідопиті», де автор пропрацював кілька років після закінчення вишу. Це стало початком великого творчого шляху талановитого письменника.

Через рік після закінчення вишу на суд читачів вийшов «Рейс «Оріона»» — перша книга Владислава. Офіційно творчістю Крапівін займався з 1964 року, коли вступив до Спілки письменників.

Крапівін, оповідання та інші твори якого перекладено різними мовами світу, проживав із дружиною в Єкатеринбурзі до 2007 року, а потім переїхав на постійне місце проживання в Тюмень, де в Тюменському державному університеті навчав молодь літературної майстерності.

З 2006 року авторам Росії або інших країн світу щорічно присуджується літературна премія Крапівіна. Нагородження відбувається в день народження письменника — 14 жовтня.

Письменник до самої смерті був одружений з Іриною Василівною Крапівіною. Вони одружилися 1964 року, виростили двох синів — Павла та Олексія. У Владислава Крапівіна є онуки — Петро і Дарина. У 2018 році письменник став прадідом.

Владислав Крапівін: книги, діяльність

Професійна діяльність Владислава Петровича Крапівіна тісно пов’язана з роботою з дітьми і морською справою — головними захопленнями письменника. На останньому курсі університету Крапівін, розповіді якого підкорили безліч дитячих сердець, побував у Севастополі, де вперше побачив море. З цього моменту Севастополь став для письменника другою батьківщиною.

Крапівін багато часу приділяв дітям, з якими ходив у походи, займався фехтуванням. З його ініціативи 1961 року засновано загін для дітей «Каравела», де діти вивчали морську справу, історію вітрильного флоту, спортивне фехтування і журналістику. Протягом тридцяти років Крапівін керував загоном.

Перші книжки Крапівіна розповідали про сурмачів і барабанщиків, піонерів, які приходили в секції фехтування чи яхт-клуби не для пустопорожньої розваги, а щоб продемонструвати душевне благородство та реалізувати ідеали дружби.

Ось найбільш популярні твори автора того періоду:

• «Зброєносець Кашка».
• «Хлопчик зі шпагою».
• «Острови і капітани».
• «Брат, якому сім».
• «Колискова для брата».

Ідеї добра, відповідальності, дружби та шляхетності пробудили в серцях читачів палкий відгук — до автора прийшла популярність.

Письменник працював не тільки в реалістичному руслі. Крапівін публікує і фантастичні твори, серед яких:

• «У глибині Великого Кристала».
• «Постріл з монітора».
• «Летючі казки».
• «У ніч великого припливу».

Повісті, романи, оповідання Крапівіна говорять про потреби дитини. Головні герої його творів — різновікові діти з різноманітними характерами і захопленнями, які вірні лицарському моральному кодексу і сповнені романтичних мрій.

Скільки творів написав Крапівін? Владислав Петрович на це запитання відповів, що давно збився з рахунку. На його думку, опубліковано близько 70 повістей і приблизно 30 романів.

За видатні заслуги в літературі Крапівін, твори якого стали настільними книжками багатьох дітей світу, за більш ніж 50-річне творче життя отримав 13 престижних нагород і став лауреатом 12 різних премій.

На жаль, Владислав Петрович Крапівін помер від пневмонії у 81 рік. Редакція висловлює глибокі щирі співчуття дружині та рідним у зв’язку з раптовою смертю видатної людини.